Білий наліт у горлі на мигдаликах

Мигдалики — це органи імунної системи, що складаються з лімфоїдної тканини. Вони виконують роль першого бар'єру для протистояння інфекції — захищають організм від патогенів, які потрапляють до нього при вдиханні або ковтанні¹. Іноді поверхня таких органів покривається нальотом — білим, жовтим або сирним. Така симптоматика вказує на розвиток запального процесу — тонзиліту. Це захворювання може виникати в дорослих та в дітей, мати гострий та хронічний характер. Як правило, поява нальоту супроводжується виникненням інших тривожних симптомів, що вказують на хворобу.

Причини виникнення нальоту у горлі

Тонзиліт, що супроводжується появою нальоту на мигдаликах, найчастіше розвивається внаслідок вірусної чи бактеріальної інфекції. Набагато менш поширеним є грибкове запалення.

До найпопулярніших збудників тонзиліту лікарі та вчені відносять віруси — ті самі, що провокують гострі респіраторні вірусні інфекції (застуду). Це риновірус, респіраторно-синцитіальний вірус, різні види коронавірусу та аденовірус. Як правило, такі патогени мають відносно низьку вірулентність (ступінь заразності) та рідко провокують ускладнення. Серед інших вірусів, які можуть спричинити запалення мигдаликів та появу нальоту на них — вірус Епштейн-Барра, цитомегаловірус та аденовіруси.

Варто зазначити, що найчастіше білий наліт на мигдаликах виникає при інфікуванні бактеріями, а саме бета-гемолітичним стрептококом. Також таку симптоматику можуть викликати й інші бактерії, у тому числі золотистий стафілокок та гемофільна паличка. Серед рідкісних причин, здатних викликати запалення мигдаликів та наліт, знаходиться дифтерійна паличка, а в дорослої сексуально активної людини — гонорея, хламідіоз, сифіліс та ВІЛ¹.

Значне зниження імунітету може призводити до розвитку грибкового тонзиліту. У цьому випадку винуватцем запалення може стати грибок кандида. І враження ним призводить до появи вельми специфічного нальоту на мигдаликах, також можливий білий наліт на піднебінні, щоках та інших частинах ротової порожнини. Він має сирну структуру та виглядає як об'ємні плями, які можуть зливатися між собою. При спробі видалити такі відкладення відкривається ерозивна поверхня — червоні, запалені тканини, які можуть кровоточити.

Запалення мигдаликів, що супроводжується появою нальоту, може бути як гострим, так і хронічним. Про хронічну інфекцію говорять у тих випадках, коли хвороба характеризується регулярними загостреннями (5 і більше разів на рік) та млявим запаленням. Частим винуватцем такого тонзиліту є недолікована бактеріальна інфекція.

Симптоматика

Зазвичай поява нальоту на мигдаликах — це не єдина ознака тонзиліту. Таке захворювання також може виявлятися:

• лихоманкою;
• болем у горлі різного ступеня вираженості, що заважає ковтати;
• візуальним збільшенням та почервонінням мигдаликів;
• болючим збільшенням лімфатичних вузлів;
• кашлем та осиплістю;
• нежитю та закладеністю носа;
• неприємним запахом із рота.

Іноді запальний процес має односторонній характер. Такий стан потребує негайної консультації з лікарем, оскільки є симптомом абсцесу та може вимагати проведення оперативного втручання.

Можливі ускладнення

Ускладнення при тонзиліті виникають досить рідко. Найпоширенішим ускладненням такого стану є скупчення гною навколо мигдаликів, яке відоме як перитонзилярний абсцес. Він може розвинутись при бактеріальній формі тонзиліту та в деяких ситуаціях проходить без лікування, проте у важких ситуаціях є ризик поширення інфекції на прилеглі тканини та навіть розвитку септицемії (зараження крові). Такий розвиток подій може нести серйозну загрозу здоров'ю та навіть життю, тому дуже важливо пройти своєчасне лікування під контролем лікаря.

Паратонзилярний абсцес проявляється:

• дуже сильним болем, що локалізується виключно з одного боку та суттєво ускладнює ковтання або навіть робить його практично неможливим;
• загальним погіршенням самопочуття, лихоманкою та сильною слабкістю;
• болем у вусі (з боку ураженої мигдалини);
• почуттям стороннього тіла (грудки) у горлі під час дихання та розмови;
• складністю з відкриттям рота;
• слинотечею².

Підраховано, що паратонзилярний абсцес виникає не більше ніж у 1-10 пацієнтів із 1000, які звертаються до лікаря зі скаргами на тонзиліт. Також рідко запалення мигдаликів призводить до інфекції середнього вуха (отиту)².

До рідкісних ускладнень бактеріального тонзиліту також відносять:

• Ревматичну лихоманку. Такий стан проявляється хворобливим запаленням у кількох суглобах, серцевому м'язі та серцевих клапанах. Воно виникає лише після інфікування певними різновидами стрептококових бактерій, у тому числі бета-гемолітичним стрептококом. Поширеність такого ускладнення досить невелика — за оцінками менш ніж 1 з кожних 100 000 педіатричних пацієнтів у Німеччині щорічно хворіють на ревматичну лихоманку.
• Нефрит (запалення нирок). Це також рідкісне ускладнення деяких різновидів стрептококових інфекцій. У Німеччині воно зустрічається у 6 із кожних 100 000 дітей². Серед його проявів — набряки, гіпертонія (підвищений тиск), зміна осаду сечі. Більшість пацієнтів таке ускладнення дозволяється спонтанно, після чого нирки повертаються до нормального режиму роботи¹.

Методи діагностики

Для встановлення діагнозу гострий або хронічний тонзиліт лікареві зазвичай достатньо огляду пацієнта та збору анамнезу. Однак, для розпізнавання вірусної, бактеріальної та грибкової інфекції можуть знадобитися додаткові дослідження.

Виявити хворобу, викликану бета-гемолітичним стрептококом, допоможе експрес-тестування за допомогою спеціального тесту, який можна купити буквально в будь-якій аптеці. Виявити інші різновиди бактерій чи грибків допоможе мікробіологічна діагностика — лабораторне дослідження мазка з горла.

Серед критеріїв, які дозволяють лікарям оцінити ризик наявності бактеріальної інфекції, є:

• температура тіла понад 38 °С;
• відсутність кашлю;
• болючість та збільшення лімфовузлів на шиї;
• наліт на мигдаликах;
• вік від 3 до 14 років³.

Чим більше пунктів отримують ствердну оцінку, тим вища ймовірність бактеріальної інфекції.

Як прибрати білий наліт на гландах

Питання, як лікувати білий наліт у горлі, є дуже коректним, оскільки лікуванню підлягає не симптом, а причина його виникнення. Як позбутися запалення мигдалин підкаже лікар на підставі проведеної діагностики. Найчастіше терапія проводиться в домашніх умовах та включає:

• підвищене вживання рідини;
• щадну дієту;
• використання протизапальних препаратів (при болю та/або температурі);
• полоскання горла антисептичними розчинами та розсмоктування таблеток або льодяників з антисептичними властивостями.

У разі підтвердженої бактеріальної інфекції використовуються антибіотики, а при грибковій – антимікотичні засоби. Після успішної терапії наліт на мигдаликах та задній стінці горла зникає сам собою.

Не варто намагатися зняти наліт механічним шляхом. Це може призвести до мікротравм, потрапляння патогенів у кровотік та поширення їх по організму.

Щоб впоратися із запальним процесом у мигдалинах та нальотом на них, можна використовувати препарат Імупрет^® від Біонорика. Це ліки на основі екстрактів 7 лікарських рослин, що надають комплексний вплив:

• пригнічують запалення;
• борються зі збудниками хвороби;
• запобігають поширенню запального процесу;
• підвищують опірність організму, що допомагає йому більш ефективно боротися із хворобою.

Імупрет^® можна застосовувати відразу після появи перших ознак запалення — з перших днів хвороби. Також такий рослинний засіб можна використовувати на будь-якому етапі захворювання.