Відчуття першіння в горлі, набряк, біль при ковтанні та навіть вдиханні часто пов’язують із початковими проявами застуди. Але не все так однозначно, адже таким чином проявляється фарингіт.
Фарингіт — це запальне захворювання, яке пов'язане з м’якими тканинами горла, зокрема лімфоїдною тканиною. Він вражає як дорослих, так і дітей, а при неправильному лікуванні можете переходити в хронічну форму. Симптоми захворювання значно погіршують якість життя, адже першіння в горлі та постійний дискомфорт іноді навіть не дають людині заснути.
Фарингіт переважно спричинений інфекційними збудниками (вірусами та бактеріями), але може бути й посттравматичним, або розвиватися через вплив зовнішніх факторів (наприклад, кислоти, лугів, випаровування). Звичайно, ніхто не застрахований від приєднання вторинної інфекції, тому лікуванням фарингіту та інших захворювань носоглотки має займатися досвідчений професіонал.
Особливістю фарингіту є не тільки грудка в горлі (саме так пацієнти часто описують свій стан). Багато хто згадує закладеність і навіть біль у вухах. Такі симптоми легко пояснити завдяки знанням про патогенез. Запалення лімфоїдної тканини завжди призводить до її збільшення в обсязі, а коли торкаються тубофарингеальні валики (вони розташовані відразу за піднебінними дужками), то неприємні відчуття можуть іррадіювати у вуха.1
Така хвороба горла, як фарингіт, може стати першим проявом інших інфекційних станів, наприклад, кору, скарлатини або навіть краснухи. Окремо варто згадати так званий «постназальний синдром», коли симптоми фарингіту виникають через постійне стікання великої кількості слизу по задній стінці горла.
Причини фарингіту — це не тільки інфекційні агенти, але й безліч подразнюючих факторів. Але про все по черзі!
Розвитку хронічного фарингіту можуть сприяти як неправильно обране лікування, так і безліч інших чинників, зокрема пов’язані зі способом життя. До них належить:
Також анатомічні особливості будови носових ходів можуть стати причиною виникнення фарингіту. І не варто забувати про зміни мікрофлори кишечника, адже він теж грає свою роль у розвитку такого захворювання.2
Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.
Ознаки фарингіту знайомі всім: це біль чи дискомфорт під час ковтання, першіння в горлі, постійної сухості. Загальні прояви, особливо підвищення температури, слабкість, запаморочення або біль голови відсутні. Одна з найпоширеніших скарг — відчуття «грудки в горлі», яку хочеться постійно проковтнути.
Хронічний фарингіт рідко супроводжується значним погіршенням загального стану, але водночас може асоціюватися з частими застудними захворюваннями, бронхітом або трахеїтом. Це можна пояснити тим, що слизова оболонка горла має постійне подразнення і тому сприйнятливіша до інфекційних агентів. Фарингіт значно погіршує якість життя: постійний дискомфорт у горлі може заважати спати, а слиз, що стікає по задній стінці горла, порушує дихання. Саме з цим найчастіше і звертаються за медичною допомогою.
При розвитку атрофічного фарингіту клінічна ситуація трохи інша. Тривалий млявий запальний процес нерідко призводить до стоншення слизової оболонки горла, при якому клітини більше не можуть виконувати свою функцію, і під дією подразників заміщуються епітеліальними тканинами. При цій патології пацієнти скаржаться на сухий рефлекторний кашель, неприємний запах із рота, який не проходить після чищення зубів або полоскання. Функція клітин порушується настільки, що слиз стає ще в’язкішим, може осідати на стінках горла та ще більше подразнювати його, провокуючи появу ранок або ерозій.3
Фарингіт на язиці, мигдаликах, яснах ніяк не проявляє, оскільки патологічний процес зачіпає переважно стінку горла. При значному поширенні патологічного процесу потрібно негайно звернутися за кваліфікованою допомогою.
Клінічна картина залежить як від форми захворювання чи провокують його агентів, так і від тяжкості протікання захворювання. Відповідно, на підставі цих даних визначається тактика подальшого лікування.
За типом протікання захворювання виділяють:
Також важливо виявити етіологічний чинник (причину), який спровокував появу запального процесу. Якщо фарингіт бактеріальний, то доцільним є призначення антибіотиків, при вірусному потрібно звернути увагу на симптоматичну терапію, а при алергічному, перш за все, мінімізувати вплив алергену.
Існує фарингіт, спричинений специфічними патогенами, наприклад, вірусом Епштейна-Барра, гонококом, при єрсиніозі та ін. У таких випадках пацієнту потрібне специфічне лікування від верифікованого збудника. Саме тому важлива правильна і своєчасна діагностика фарингіту, особливо при млявому, складному або атиповому розвитку.
Діагноз «фарингіт» ставиться на основі клінічної картини, лікарського огляду (до нього може входити УЗД лімфатичних вузлів) та даних лабораторних аналізів. І тут основне значення має посів мазка, який беруть із задньої стінки горла. Саме він допоможе визначити збудника (грибок, бактерії), та підкаже подальший план терапії.
У складі комплексної терапії може застосовуватись Імупрет®. Це стандартизований фітопрепарат, який значно підвищує ефективність імунних реакцій, що спрямовані на знищення збудників захворювань та має виражену протизапальну та противірусну дію. Він вигідно відрізняється від інших лікарських препаратів, що виготовлені на основі рослинної сировини, оскільки створений відповідно до технології фітонірингу. Це означає, що компоненти (корінь алтею, ромашка, квітки хвоща та інших.) вирощені в умовах, які забезпечують максимальну концентрацію активних компонентів. У кожній таблетці міститься однакова та постійна (стандартизована) кількість ключових біологічно активних речовин, що важливо для визначення кратності та тривалості застосування засобу.
Дуже важливо звернутися до досвідченого фахівця для вибору тактики лікування, адже для отримання бажаного результату потрібно враховувати величезну кількість факторів та нюансів. А в разі самолікування це просто неможливо.
1Пальчун В.Т., Лучихин Л.А., Крюков А.И. Воспалительные заболевания глотки. М. ГЭОТАР–Медиа. 2007; 288 с.
2Лопатин А.С. Лечение острого и хронического фарингита. РМЖ. 2001; 9: 16–17.
3Графская Н.А., Портенко Г.М., Стрелец Е.В. Лечение и вторичная профилактика хронических фарингитов с учетом микробиоценоза глотки. Материалы XVI съезда оториноларингологов РФ. Сочи. 2001; 356–358.