Назофарингіт (ринофарингіт) — симптоми, перебіг, лікування

Назофарингіт (ринофарингіт) — це поширене захворювання верхніх дихальних шляхів, яке часто вважають звичайною застудою. У цій статті розглянемо основні симптоми, можливі ускладнення, методи діагностики та сучасні підходи до лікування. Текст буде корисний батькам, які помічають тривожні ознаки у дитини, а також дорослим, які часто мають справу з сезонними хворобами. Також поговоримо про профілактику, щоб знизити ризик повторних епізодів.

Назофарингіт: що це таке

Назофарингіт — це запальне захворювання верхніх дихальних шляхів, при якому уражається одночасно слизова оболонка носа та глотки. Найчастіше воно має вірусну природу, але також може бути спричинене бактеріями або алергією. Характеризується закладеністю носа, нежитем, болем у горлі, пирхотою, сухим кашлем, головним болем і загальним нездужанням. Ринофарингіт — це проблема, яка часто зустрічається у дітей, особливо в період сезонних застуд, і може бути гострою або хронічною. У більшості випадків захворювання має гарний прогноз і піддається симптоматичному лікуванню.

Назофарингіт: причини виникнення захворювання

Назофарингіт може розвинутися через низку причин, серед яких:

• риновіруси — до 40 % у структурі загальної захворюваності на вірусні ринофарингіти;

• збудники грипу та парагрипу;

• коронавіруси;

• респіраторно-синцитіальний вірус — особливо небезпечний для маленьких дітей, у яких може спричинити тяжкий перебіг хвороби;

• алергічні явища, гельмінтози;

• пересушене повітря в приміщенні, де люди сплять, навчаються, працюють;

• явища, що подразнюють слизову оболонку, наприклад тютюновий дим, професійні чинники;

• переохолодження — знижує активність місцевого імунітету слизових, що полегшує проникнення вірусів ринофарингіту;

• ослаблений імунітет — недостатній рівень антитіл IgA та IgM на слизових оболонках ускладнює боротьбу з інфекцією;

• надмірне використання судинозвужувальних засобів — краплі та спреї, що звужують судини, можуть пересушити слизову носоглотки, знизити імунний захист і сприяти поширенню інфекції з носа до горла;

• хронічні вогнища інфекції — запальні процеси в носових пазухах (гайморит, фронтит) або навіть карієс верхніх зубів можуть провокувати розвиток назофарингіту;

• розповсюдження в дитячих колективах — зараження часто відбувається у садках і школах, коли достатньо однієї хворої дитини, щоб вірус поширився на інших.

Знаючи можливі причини розвитку захворювання, слід заздалегідь подбати про його профілактику.

Види назофарингіту

Поділяють ринофарингіт загалом за двома критеріями — збудники (потрібно це для того, щоб вибрати оптимальне медикаментозне лікування пацієнтів) і характер протікання (тут також важливо визначити, як лікувати хворого).

За характером хвороби можна виділити:

1. Гострий назофарингіт. Це найпоширеніша форма, яка зазвичай виникає раптово на фоні ГРВІ. Проявляється нежитем, болем у горлі, незначним підвищенням температури, пирхотою, загальним нездужанням. За своєчасного лікування минає за 5-10 днів.

2. Хронічний тип. Формується при повторних епізодах гострого захворювання або на тлі недолікованих інфекцій. Характеризується тривалим перебігом, періодами загострень і ремісій.

За природою ринофарингіту виділяють кілька форм:

1. Вірусний. Найчастіша етіологічна форма. Причиною є різні віруси: риновіруси, грипу, парагрипу, коронавіруси, аденовіруси тощо.

2. Бактеріальний. Розвивається самостійно або як ускладнення вірусного. Найчастіше збудниками є стрептококи, стафілококи, гемофільна паличка. Симптоми більш виражені: сильний біль у горлі, гнійні виділення, висока температура.

3. Алергічний. Запалення слизової оболонки розвивається у відповідь на контакт з алергенами — пилком, шерстю тварин, побутовим пилом.

4. Травматичний або хімічний. Має неінфекційне походження. Виникає внаслідок подразнення слизової тютюновим димом, хімікатами, пилом або сухим повітрям. Спричиняє сухість у носі, біль у горлі, часте покашлювання.

Є ще один критерій, який теж важливий для ринофарингіту — вид захворювання за складністю. Неускладнений процес, як правило, проходить сам собою за 5–10 днів. Однак, якщо вірусам або фізичним чинникам вдається значно послабити імунний захист організму, то захворювання затягується, приєднуються інші патології: фарингіт (запалення нижчих відділів глотки), ларингіт, отит, трахеїт, бронхіт.

Читайте також: Гострий фарингіт: причини, різновиди та діагностика

Назофарингіт: симптоми та перебіг захворювання

Симптоми ринофарингіту залежать від стадії хвороби:

1. Інкубаційний період. Вірус, що потрапив до горла чи носа, починає розмножуватися. Людина в цей час уже інфікована, але симптоми поки що не з’являються. Період інкубації триває від кількох годин до семи днів.

2. Перша стадія захворювання. Стартує назофарингіт без нежитю, але вже з’являється набряклість у носі, закладеність. Потім — рідкі виділення, сухість і печіння в носі, головний біль. У низці випадків підніматиметься температура до 38–39 градусів.

3. Стадія клінічних проявів. Активно розвивається назофарингіт, симптоми яскраво виражені. Нежить стає густим, виділення набувають зеленого відтінку. Погіршується самопочуття, може зникнути апетит. Кашель при назофарингіті зазвичай непродуктивний. Триває цей період до 5 днів.

4. Одужання. Симптоми поступово згасають, хвороба відступає повністю. Але якщо терапія була неефективною, або людина не лікувала патологію, то назофарингіт може закінчитися ускладненнями.

Якщо у вас з'явилися симптоми назофарингіту, не слід займатися самолікуванням — краще звернутися до лікаря.

Ускладнення назофарингіту

Якщо назофарингіт не лікувати або лікувати неправильно, хвороба може ускладнитися серйозними патологіями, як-от:

• отит середнього вуха — інфекція легко переходить із носоглотки в слухову трубу, особливо у дітей — це спричиняє запалення середнього вуха, біль, закладеність, а іноді й погіршення слуху;

• синусит — внаслідок набряку та закупорки носових ходів відтік слизу порушується, що сприяє розвитку гаймориту, фронтиту або етмоїдиту;

• ларингіт — запалення може опускатися нижче дихальними шляхами і вражати гортань;

• трахеїт і бронхіт — при поширенні інфекції з носоглотки вниз по дихальних шляхах виникає запалення трахеї та бронхів;

• аденоїдит — у дітей на тлі ринофарингіту часто загострюється запалення глоткового мигдалика (аденоїдів), що призводить до хронічної закладеності носа, хропіння вночі, частих повторних інфекцій;

• заглотковий абсцес — особливо небезпечне ускладнення у дітей раннього віку: у товщі тканин носоглотки накопичується гній, що провокує сильний біль, утруднене ковтання, високу температуру, іноді навіть задуху;

• хронізація процесу — якщо гострий назофарингіт часто повторюється або не лікується повноцінно, виникає хронічне запалення.

Через ці ускладнення важливо своєчасно розпочати терапію. Наприклад, Імупрет^® — це рослинний препарат, що допомагає організму ефективно боротися з вірусами та бактеріями вже з перших днів хвороби. До його складу входять лікарські рослини, які зменшують запалення, підтримують природний імунітет та захищають слизову оболонку дихальних шляхів від ускладнень.

Діагностика назофарингіту

Характерні симптоми (закладений ніс, ранковий кашель і першіння в горлі) дають змогу встановити правильний діагноз із деякою точністю. Для впевненої діагностики ринофарингіту потрібно звертатися до ЛОР-лікаря.

Лікар оглядає носові ходи та горло дзеркалом або за допомогою спеціального ендоскопічного приладу — назофарингоскопа. За специфічними ознаками уточнює діагноз, може виявити небезпеку ускладнень. Якщо є підозра на бактеріальний процес, може взяти мазок із горла та носа, перевірити його тестами на антигени можливих збудників або провести лабораторне дослідження — бакпосів.

Обов’язково потрібен огляд лікаря пацієнтам із затяжним ринофарингитом, що триває понад 10 днів: діагностика допоможе встановити причину такого перебігу хвороби. Можливо, це буде не інфекція, а інші процеси — алергія, стороннє тіло у верхніх дихальних шляхах, дія подразнювальних чинників.

Лікування ринофарингіту (назофарингіту)

У більшості випадків лікування ринофарингіту не потребує антибіотиків і зводиться до симптоматичної терапії, яка допомагає полегшити стан пацієнта, запобігти ускладненням та підтримати імунну систему. Основні кроки:

1. Зволоження повітря. Сухе повітря подразнює слизову носа та глотки, тому важливо використовувати зволожувачі або просто ставити відкриту посудину з водою у кімнаті, де перебуває хворий.

2. Промивання носа. Використання сольових розчинів (ізотонічного або гіпертонічного) очищує носову порожнину від слизу, алергенів і мікроорганізмів, зменшує набряк та полегшує дихання.

3. Симптоматичні засоби. При закладеності носа короткочасно використовують судинозвужувальні краплі (не довше ніж 3–5 днів). Також можна застосовувати льодяники або спреї для горла з антисептиками чи знеболювальними компонентами.

4. Протизапальні та імуномодулювальні засоби. Рослинні препарати, зокрема Імупрет^®, допомагають зменшити запалення, посилюють захисні функції слизової та скорочують тривалість назофарингіту.

Одним із найкращих препаратів для лікування простудних захворювань є Імупрет^®. Ефективний він і під час назофарингіту.

Імупрет^® має кілька ефектів:

1. Імуномодулюючий. Екстракт кореня алтею в складі Імупрет^® містить високу концентрацію полісахаридів та флавоноїдів, які значно підвищують ефективність природних захисних реакцій імунітету щодо знищення збудників респіраторних захворювань.

2. Протизапальний. Завдяки дії кремнієвої кислоти та флавоноглікозидів трави хвоща не тільки підвищується імунна відповідь, а й знижується запалення. Подібний ефект мають також флавоноїди з кори дуба та листя горіха.

3. Противірусний. Широкий спектр біологічно активних речовин має пригнічувальний вплив на розмноження більшості вірусів-збудників респіраторних захворювань.

4. Протимікробний. Практично кожен екстракт у складі Імупрет^® виявляє високу дію проти патогенних мікроорганізмів.

5. Обволікальний. Полісахариди сприятливо впливають на слизові оболонки дихальних шляхів, полегшують стан при непродуктивному кашлі — супутнику назофарингіту.

Якщо до вірусної інфекції приєднується бактеріальна (наприклад, при ускладненнях у вигляді отиту, синуситу), для лікування назофарингіту лікар може призначити антибіотики. Самостійно їх приймати не можна — лише після консультації з фахівцем.

Що не можна робити під час лікування ринофарингіту

Основна мета — якомога швидше полегшити симптоми. У більшості випадків організм самостійно справляється з вірусною інфекцією, однак підтримка імунної системи значно покращує самопочуття й пришвидшує одужання.

При ринофарингіті лікарі радять дотримуватися таких рекомендацій:

• дотримуватися гігієни кашлю та чхання — прикривати рот і ніс;

• дитину краще залишити вдома, щоб захистити інших дітей у дитсадку чи школі;

• дорослим — припинити курити, хоча б до зменшення проявів хвороби;

• не потрібно сильно підігрівати їжу та напої, це може призвести до опіку слизової оболонки;

• не можна полоскати горло та промивати ніс гіпертонічними (насиченими) розчинами солі, краще застосовувати для цього злегка підсолену кип’ячену воду з невеликою добавкою соди;

• не додавайте в розчини для полоскання йод, інакше з’явиться ризик рубцевих змін у слизовій оболонці.

Судинозвужувальні краплі та спреї при ринофарингіті варто використовувати з обережністю. Надмірне їх застосування пересушує слизову горла, що може спричинити ускладнення перебігу захворювання.

Профілактика назофарингіту

Щоб зменшити ризик розвитку назофарингіту у дорослих і дітей, варто дотримуватися простих, але ефективних правил:

• мийте руки — особливо після перебування в людних місцях;

• зволожуйте повітря в приміщеннях — це знижує подразнення слизових оболонок;

• зміцнюйте імунітет — здоровий сон, збалансоване харчування та рух активізують захисні сили організму;

• уникайте переохолодження — одягайтеся по погоді та не сидіть на протягах;

• обмежуйте контакти під час епідемій — особливо якщо поруч є хворі з ГРВІ.

Тоді ви зменшите шанси захворіти на ринофарингіт. А щоб у разі захворювання він не перейшов у складнішу форму, важливо вчасно підтримати імунітет. Один із перевірених варіантів — фітоніринговий препарат Імупрет^® від компанії Біонорика^®. Його дія базується на поєднанні семи лікарських рослин, які працюють комплексно — зменшують запалення, зміцнюють імунітет, пригнічують активність вірусів і бактерій.

Імупрет^® можна використовувати як для профілактики в період сезонних застуд, так і для лікування ринофарингіту. Препарат підходить дорослим і дітям